Формування в учнів ключових компетентностей на уроках математики

Климентьєва Л.М.,викладач математики

      Перед сучасною освітою постає завдання виховати особистість, здатну на життєтворчу діяльність. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості, буде ставити перед собою завдання самовдосконалення і саморозвитку, що стане запорукою  успіху в різних сферах діяльності.

     Єдина науково-методична проблема, над якою працює колектив Миколаївського професійного ліцею будівництва та сфери послуг  впродовж 2010-2015 років: «Від самовдосконалення педагога до життєвих   компетентностей учня». Обрання цієї науково-методичної проблеми  спонукає до переходу навчального закладу в режим інноваційного пошуку.

       Учні, які озброювались лише системою знань, умінь і навичок, нині повинні бути підготовлені до життєдіяльності, здатні активно і творчо працювати, діяти, саморозвиватися   та вдосконалюватися  інтелектуально, морально і фізично. Я, як викладач математики, свою навчально-виховну  діяльність повинна організувати таким чином, щоб не тільки дати учням певну кількість знань, умінь, навичок, але й сформувати математичну компетентність. Математична компетентність – уміння працювати з числовою інформацією, володіння математичними вміннями. А це, фактично, і є виконання Закону України «Про Освіту», де говориться: «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей; формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями».

        Після вивчення відповідної літератури, технологій, методів з відповідної теми та діагностики рівня знань учнів з математики я обрала проблемну тему «Формування в учнів ключових компетентностей на уроках математики» над якою  працювала протягом п’яти років.  У зв’язку з цим було складено особисту програму самовдосконалення, яка має три основних етапи. Головною метою програми є всебічний розвиток особистості педагога для подальшого забезпечення оптимальних умов для навчання та виховання учнів.

       На першому підготовчому  етапі (2010-2011 навчальний рік) я:

• Опрацювала літературу з питань ключових компетентностей, розвитку компетентної особистості, шляхів формування компетентностей, передових інноваційних технологій, вибору різних видів самостійних робіт на уроках математики, обрання проблемної теми. Виявила особистісний рівень професійної компетенції на підставі самодіагностики. Проаналізувала утруднення з даної методичної теми.
• Здійснила вибір етапів мотивації професійного самовдосконалення..
• Спостерігала за роботою учнів на уроках математики.
• Вивчаючи досвід роботи педагогів нашого колективу, поповнювала свою методичну скарбничку знахідками, ідеями своїх колег, намагаюсь використовувати даний матеріал в своїй роботі.
• Накопичувала та систематизувала методичний, ілюстративний та дидактичний матеріал.
• Отримувала консультації методиста та колег при вирішенні методичних проблем.
• Відвідувала уроки та позакласні заходи своїх колег. Добре налагоджене взаємовідвідування сприяє перенесенню кращих методів і прийомів роботи одного педагога в практику діяльності інших, надихає педагогів  на пошук нових шляхів навчання, виховання, будить творчу ініціативу.

   Протягом року в папку самовдосконалення педагога збирала теоретичну інформацію, вивчала передовий педагогічний досвід..

            Другий етап (основний), який діє протягом п’яти років.

       В 2011-2012 навчальному році  я працювала над методичною темою «Ключова компетентність, яку я формую на уроці».

     Формування всіх ключових компетентностей здійснюється на кожному уроці і неможливо відокремити в чистому вигляді формування соціальної компетенції від формування будь-якої іншої компетенції. Проте, варіюючи змістом завдань, формами та методами роботи на окремих уроках, я спрямовує процес навчання на формування тієї чи іншої компетенції. Більше того, окремі теми предмету математики змістовно спрямовані на формування окремих компетентностей. Таким чином, через зміст та форми роботи на окремих уроках я формую предметні компетенції, а через них  - надпредметні  та ключові.

       На даному етапі реалізації проблемної теми я більше звернула увагу на розвиток соціальних компетентностей на свої уроках. Я намагалася формувати дану компетенцію через різні види та форми проведення самостійних робіт. Відомий математик Рене Декарт говорив: «Ми ніколи не станемо математиками, навіть знаючи напам'ять усі чужі доведення, якщо наш розум нездатний самостійно розв'язувати різні проблеми.»

У своїй практиці використовую:

v  Технології поетапного рівневого вивчення предмета.

v  Когнітивний вимір математики, який охоплює: аналіз, узагальнення, синтез  , пояснення й розв'язування нестандартних задач.

v  Інтерактивні технології як новітні підходи до організації навчального процесу.

v  Ідеї організації самостійної роботи учнів на уроках математики О.В.Панішевої та А.Г.Рівіна.

Говорити про самостійну роботу як про діяль­ність учня можна лише тоді, коли в нього є відпо­відна система мотивів. Учень повинен чітко усві­домлювати, чому він виконує те чи інше завдання. Можливі такі мотиви: оволодіти знаннями; пере­вірити свої вміння та навички розв'язувати задачі; оцінити рівень знань із теми, тому самостійні роботи мають різний мотиваційний напрямок.

Під час перевірки домашнього завдання вико­ристовую різні форми самостійної роботи, а саме:

•       Самоперевірка правильності виконання за­вдання (зачитування відповідей одного з учнів).

•       Самоперевірка або взаємоперевірка виконан­ня завдання (запис розв'язання завдання або його відповіді на дошці).

•       Письмова самостійна робота (завдання, ана­логічні домашнім).

•       Взаємоперевірка засвоєння теоретичного ма­теріалу.

Використання таких форм самостійної роботи дає можливість учням виявити та усвідомити по­милки та недоліки в роботі.

Під час вивчення нового матеріалу використовую такі форми роботи:

•       Прочитати й виділити головне.

•       Скласти опорний конспект (схему) за планом.

      У результаті опрацювання матеріалу за певним планом в учнів розвиваються розумові здібності, уміння аналізувати, порівнювати, здійснювати ана­логію, покращується здатність до самоконтролю. А отже, підвищується рівень знань, покращується успішність з предмета.

Часто у своїй практиці використовую такі форми самостійної роботи:

•       Самостійна робота з використанням різних алгоритмів і пам'яток.

•       Самостійна робота із самоперевіркою і взаємоперевіркою.

•       Самостійна робота з ігровими елементами.

•       Самостійна робота з відповіддю-кодом.

•       Математичні диктанти.

•       Самостійна робота в парах.

•       Самостійна робота в групах.

На мою думку, різні форми самостійної роботи на уроках дають змогу кожному учневі відчувати себе в активному навчальному процесі, розвива­ють мислення, формують вміння вислуховувати інших і поважати їхню думку. Під час такої роботи фактично всі учні залучені до процесу пізнання. Кожен має можливість обмінятися знаннями, іде­ями, способами діяльності. Причому, відбувається це в атмосфері доброзичливості та взаємодопомоги.

      В 2012-2013 році я розширила обрану проблемну тему «Формування в учнів ключових компетентностей при виконанні самостійних робіт», тому протягом даного року накопичувала матеріал передового досвіду з використання різних видів самостійних робіт, їх використання на різних етапах. Я використовую самостійну роботу майже на всіх своїх уроках, на різних етапах уроку змінюючи тільки її вид. Також використовую самостійну та індивідуальну роботу учнів в позакласній роботі, на консультаціях та в роботі зі здібними учнями. Обираю завдання, що передбачають для учнів самостійний пошук розв’язання, надаю учням можливість обрати варіант завдання чи шлях розв’язання задач, залучаю учнів до групової роботи, розв’язуємо задачі різними способами.

      Продовжую працювати над складанням творчих завдань:

• склади задачу за схемою, за розв'язанням;
• склади задачу за аналогією;
• склади 2—3 картки задач певного виду;
• задачі з доповненням (доповни запитання задачі. Доповни задачу числовими даними і т.і.);
• придумай два запитання до задачі (на порів­няння чисел);
• розв'яжи задачу двома способами;
• вибери найбільш раціональне запитання із двох;
• знайди інший шлях розв'язання задачі та ін

    Все це сприяє розвитку соціальної компетентності на уроках математики.

     Вважаю, що самостійна робота учнів на уроках математики дає можливість учням набути певних знань з предмету, зробити правильний вибір при способі вирішення певного завдання.

    Протягом кожного навчального року кабінет поповнюю дидактичним матеріалом до різних тем.

         В 2013-2014 навчальному році продовжую працювати над розвитком математичних компетентностей учнів, обравши методичну тему «Роль прикладних задач з математики у процесі активізації пізнавальної діяльності учнів». 

         Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів була, є  і буде актуальною завжди. Від її розв’язання залежить ефективність навчальної діяльності учнів, розвиток інтересу  до навчання.

       Якщо запитати учнів, який предмет в них найулюбленіший, то навряд чи більшість з них назвуть математику. Більшість учнів вважають, що математика складна, абстрактна, нудна і далека від реальності наука. Але мало хто розуміє, що математика наскільки практична, що небагато із оточуючого нас може без неї працювати.

       Без математичної освіти сучасній людині не обійтися з деяких причин:

• Математика – спосіб інтелектуального розвитку людини
• Математика застосовується в багатьох сферах нашого життя, починаючи від побутових завдань і закінчується всілякими справами. Елементи математики – невід’ємна частина загальної системи орієнтації в навколишньому середовищі. Кожній людині протягом життя доводиться постійно виконувати елементарні обчислення, підрахунки, читати графіки, працювати з відсотками, осмислювати статистичні дані.
• Математика розвиває творчі здібності, мислення, виховує інтелектуальну чесність, критичність мислення.

Непорозуміння матеріалу з боку учнів, а звідси – невміння виконання завдання – це основна причина втрати інтересу до предмета, а неуважність – одна з найпоширеніших причин низької успішності.

Задачі прикладного характеру мають важливе значення насамперед для виховання в учнів інтересу до математики за умови забезпечення мотивації навчання: кожне нове поняття чи положення повинно, по можливості, вводитись у задачах практичного характеру. Такі задачі переконуватимуть учнів у потребі вивчення нового теоретичного матеріалу і показуватимуть, що математичні абстракції виникають із задач, поставлених реальною дійсністю. Спочатку учнів зацікавлює розв'язування окремих задач, потім вивчення окремих тем, а з часом і вся наука. Тому систематичне виховання учнівських інтересів є неодмінною умовою піднесення ефективності кожного окремого уроку і всієї навчально-виховної роботи.

Наприклад  Тема: Площі бічної та повної поверхонь циліндра

                              Етап навчання:   Мотивація навчальної діяльності учнів

      Створюю проблемну ситуацію, запропонувавши учням задачу практичного змісту.

Задача. На вулицях міста встановили тумби циліндричної фор­ми для розклеювання реклами. Чи поміститься реклама продукції деякої фірми на одній такій тумбі, якщо загальна площа її рекламних плакатів 5 м², а висота та діаметр тумби відповідно дорівнюють 2 м і 0,8 м?

Після обговорення ситуації, з'ясовуємо, для того щоб дати відповідь на запитання задачі, необхідно знайти площу бічної по­верхні тумби, про яку йдеться в задачі. Оскільки тумба має цилін­дричну форму, то треба знайти площу бічної поверхні циліндра. Робимо висновок: щоб розв’язати задачу необхідно знати формулу для обчислення площі циліндра.

  В своїй практиці використовую  такі різновиди задач прикладного змісту:

• на розрахунок значень величин, що зустрічаються в практичній діяльності;
• на складання розрахункових таблиць;
• на використання та обґрунтування емпіричних формул;
• на вивід формул залежностей, що зустрічаються на практиці.

     Щоб зацікавити учнів математикою на своїх уроках і в позакласній роботі використовую інформацію з історії математичних відкриттів, розв’язуємо задачі  екологічного змісту, виховую учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних математиків, розглядаємо ситуативні задачі. Учні займаються написанням рефератів, повідомлень з історії математики, які потім використовуємо на уроках. Дана робота сприяє розвитку полікультурної компетентності учнів. Щоб уроки були цікавими і доступними використовую сучасні інноваційні технології, а саме інтерактивні методи навчання:

• "Мікрофон",
• "Мозковий штурм",
• "Навчаючи-вчуся",
• "Ажурна-пилка",
• "Незакінчені речення",
• "Дерево рішень",
• "Асоціації",
• "Експрес – тест",
• "Знайди помилку".

       Для проведення уроків створено бібліотеку презентацій по різним темам. Учні приймали участь в творчих завданнях з тем: «Застосування гармонічних коливань», «Походження математичних термінів» та інші.

        Щорічно проводяться предметні тижні, ліцейні олімпіади. Постійно проводяться консультації для невстигаючих учнів та учнів, які готуються до ЗНО,  математичний гурток,  робота зі здібними учнями. Були проведені відкриті уроки, відвідувала уроки колег, вивчала досвід інших викладачів, підготовлено виступи на семінари, ділилась власним  досвідом на засіданні МК природничо-математичного циклу:

• Основні напрямки використання комп’ютерної техніки на уроках математики;
• Шляхи формування пізнавальної самостійності на уроках математики
• Формування здорового способу життя та екологічне виховання на уроках математики

• Самоосвіта викладача – запорука педагогічної майстерності
• Використання ігрових моментів під час вивчення математики та інші.

 Організація самостійної роботи учнів на уроках математики стала основою моєї педагогічної діяль­ності, що дає змогу навчити учнів ефективно мис­лити, аналізувати, узагальнювати, підходити творчо до вирішення проблем та вміти застосовувати набуті знання на практиці.

  Для того щоб учні вчилися з цікавістю, навчаючи один одного, на уроках я використовую і буду продовжувати використовувати різні форми самостійної роботи, а також займатися пошуком більш цікавих та результативних видів та форм самостійної роботи.

  На мою думку, мислення учня активізується, якщо в нього виникло бажання зрозуміти новий матеріал, тобто з'явилася зацікавленість, внаслідок чого він стає співучасником навчального процесу. Тому варто добирати різні форми самостійної робо­ти, які зможуть викликати подив, а як наслідок — інтерес до вивчення математики.