Конспект уроку з української літератури

Бугайова Т.Л., викладач української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, старший викладач

Тема.  Життя і творчість Остапа Вишні.  «Моя автобіографія» - гумористична розповідь письменника про свій  життєвий  шлях

Мета: ознайомити учнів із життям і творчою спадщиною письменника – гумориста; проаналізувати гумористичне оповідання «Моя автобіографія»; осмислити патріотичні мотиви,  поглибити знання про засоби комічного, зокрема сатиру і гумор; розвивати уяву,  мислення, почуття комічного; виховувати  повагу до народного гумору, до рідної природи, прищепити інтерес до творчості  Остапа Вишні.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Жанр уроку: урок у формі телевізійної передачі.

Обладнання: виставка творів Остапа Вишні, література про письменника – гумориста, відеопрезентація «Остап Вишня – чародій сміху», аудіозапис гумористичного оповідання «Моя автобіографія», роздавальний матеріал («Письменники про Остапа Вишню», «Остап Вишня про себе», «Українські гумористи – сучасники Остапа Вишні», Пам’ятка «Складання сенкану»,  «Феєрверк афоризмів», «Теорія літератури»   (різновиди комічного,  жанри комічного), аудіозапис пісні «Козака несуть і коня ведуть»; екран, проектор; зразки реклам, присвячених Остапові Вишні, епізоди художнього фільму «З життя Остапа Вишні» (1991, у головній  ролі Б.Ступка), «Вінок письменнику» (із поезій різних авторів, присвячених О.Вишні).

Методи і прийоми: розповідь викладача, інтерактивна лекція, бесіда, робота з текстом художнього твору, гра «Феєрверк афоризмів», «Мозковий штурм», «Мікрофон» випереджувальні завдання (презентація реклам, «Вінок письменнику», відеопрезентація).

Очікувані результати: учні знають основні віхи життєвого і творчого шляху письменника, уміють бачити переваги високої  духовності над буденністю; формування комунікативної, соціальної, полікультурної компетентності, розвиток естетичного смаку.

Епіграф:

Остап Вишня, хто він для нас?

Країна веселої мудрості.

Слава України, її невмируща краса!

                                              Олесь Гончар

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація  навчальної діяльності учнів

«Вона нічого не коштує та багато дає.

Вона збагачує тих, хто її отримує, і не робить біднішим тих, хто її дарує…

Вона  триває мить, а в пам’яті залишається надовго. Її неможливо купити, позичити або вкрасти, бо вона сама по собі нічого не варта, поки її не віддали».

Чи зрозуміли ви, про яку емоційну приємну реакцію йдеться в цитаті? (усмішка), яка  виражає радість, задоволення,  вітання, доброзичливість.

Так розпочнемо урок із усмішки і подаруємо її один одному.

«Життя ж вогонь. У тім вогні серця людські палають, а сміху іскорки ясні над полум’ям літають», - відзначав гуморист П.Глазовий.

Сила сміху перетворює гормон адреналін, який називають «гормоном кролика», на норадреналін – «гормон лева» і робить людину нездоланною.

Це знали люди з давніх- давен. Мабуть, саме  тоді й народилася притча: зустрівши  холеру, володар країни спитав її, скільки його підданих вона хочу забрати.

- Двадцять п’ять тисяч, – мовила пошесть.

За другої зустрічі володар дорікнув холері:

- Ти обдурила мене! Бо ж забрала 50 тисяч.

- Я забрала стільки, скільки збиралася, - почув у  відповідь. – Я не винна, що 25 тисяч померло з переляку.

Щоб не померти з переляку від життєвих труднощів, уміти посміятися над ними й жити далі – людині необхідне почуття гумору. Не в кожного  воно є. Та саме сьогодні мова  піде про людину, яка була щедро наділена цим почуттям і стала ангелом гумору та сатири, якій  судилося засіяти зірки на небі української літератури.

- Оголошення теми і мети уроку.

Остап Вишня світив, як сонце, до нього люди тягнулись як до сонця. Він умів гриміти як грім, і того грому боялися всі  плазуни і негідники.

Головним джерелом його гумору була любов до життя,  до людини, а девізом – «Треба любити людину більше, як самого себе». Павло Михайлович  – це не просто гуморист, він поет за станом душі.

Талант гумориста розквітав з неймовірною швидкістю і вже через пару років його могутній сміх заволодів серцями мільйонів читачів. Популярність гумору Остапа Вишні росла зі швидкістю лісової пожежі. Тільки загальний тираж  Шевченкового  «Кобзаря» перевищував тираж творів Остапа Вишні.

Спочатку він підписувався Павло Грунський, але збагнув, що цей псевдонім не відповідає його сутності. Псевдонім, на думку письменника, повинен бути простим і красномовним.

Так з’явився  підпис Остап Вишні (на хуторі Чечва, де він народився, багато вишень росло).

Викладач. Зверніть увагу на портрет письменника. Таким він був і в житті: ласкавий, щирий, люблячий, завжди усміхнений. Таким він запам’ятався рідним, друзям, усім, хто його знав. А життя не балувало гумориста.

Епіграфом  до уроку стануть  слова Олеся Гончара : «Остап Вишня, хто він для нас? Країна веселої мудрості. Слава України, її невмируща краса!

Перше речення цього епіграфу буде проблемним питанням, над яким ви поміркуєте протягом уроку – «Остап Вишня, хто він для вас?»

А допоможе вам у цьому перегляд фрагменту телепередачі у формі «відео -презентації «Остап Вишня – чародій сміху», над якою працював творчий колектив групи, які готували матеріал за різними аспектами,  і стали на певний час «бібліографами», «літературними критиками», «дослідниками», «літературознавцями».

ІУ. Опрацювання матеріалу за темою уроку.

Викладач. Щоб зрозуміти  феномен Остапа Вишні, треба з’ясувати, хто він, чиїх батьків дитина, де зріс і в кого навчався, чим жив і з ким дружив, з кого радів і від чого страждав…. Перед нами життя, таємниці якого розкриє сьогодні він сам, описуючи власний життєвий шлях у гумористичному оповідання  «Моя автобіографія». Твір написаний протягом 15-16 березня 1927року в Харкові. За жанром – це автобіографічне оповідання, або гумореска.  Композиція якої відповідає формі офіційно-ділового документа – автобіографії. Гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів – «фресок». Автор «вихоплює» найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором. «Найголовніші моменти», переважно -  веселі, іноді – трагічні. Твір вражає людяністю, щирістю. У «вступному» етюді-розділі автор розповідає про те, де й коли народився, про батьків та дідів. Другий і третій етюди присвячені етапам навчання, формуванню світогляду майбутнього художника слів. В Остапа Вишні, що не речення – то народний жарт, який містить глибинний підтекст.

Викладач. Тож звертаю вашу увагу  на те, що підтвердженням життєвих фактів письменника у відеопрезентації  будуть уривки з гумористичного оповідання «Моя автобіографія».

Давайте пригадаємо з теорії літератури, що означає поняття комічного,  різновиди та жанри комічного (визначення усмішки та гуморески діти записують у зошити).

Остап Вишня започаткував новий у літературі жанр – усмішку (різновид фейлетону та гуморески, у якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю). Сам Остап Вишня дав визначення своїй усмішці так: «Мені нове життя усміхається. І я йому усміхаюся! Через те й усмішка!»

Інтерактивна лекція.

(Учні розпочинають телепередачу. Розповідь ведучих супроводжується демонстрацією на екрані відеопрезентації «Остап Вишня – чародій сміху», аудіозаписом  уривків з оповідання «Моя  автобіографія», епізодів з художнього фільму «З життя Остапа Вишні»)

Викладач. Мені здається, що роки схожі на вітер. Вони летять шаленим потоком. Руйнують галактики, змінюють час і буття, а ми лише маленькі істоти. Балансуємо на канаті, натягнутому над прірвою бурхливої, пінистої ріки Життя. А потім несемося у вічність. Усі ми, без винятку.

В останній рік його мучила хвороба шлунка, але він багато працював у «Перці», перекладав, навіть на полювання виїхав. Повернувшись додому і перепочивши, він сів увечері в крісло перед  телевізором. Сидів, дивився й раптом стало йому зле. Підвівся, випив ліки, але вони вже не допомагали, через десять хвилин його не стало. Параліч серця! Так 28 вересня 1956 року смерть, що постійно чатувала на нього, наздогнала його. У народі кажуть, що так вмирають праведники.

Викладач. Нехай цей «Вінок із поезій різних авторів», присвячених О.Вишні та пісня «Козака несуть і коня ведуть», що звучала на похороні письменника  стануть вшануванням пам’яті по істині народного письменника в найкращому і найглибшому розумінні слова, який боліє болями свого народу, радіє його  радощами, живе його життям, творить і будує разом з народом.

Послухайте кілька поетичних рядків про цього майстра пера (декламування  напам’ять поезії на фоні мелодії пісні «Козака несуть і коня ведуть»).

Викладач. Сучасники Остапа Вишні дали високу оцінку творчості митця.

П.Тичина писав: «Люблю Остапа Вишню. Твори його заражають нас любов’ю до життя».

Творча група «літературних критиків» зібрала вислови письменників про Остапа Вишню, вислови самого гумориста про себе,  презентувала реклами,  присвячені Остапові Вишні та виписала афоризми про гумор, про сміх. (Учні зачитують вислови, презентують реклами).

У. Підсумок уроку. Рефлексія

- Проведення тест-опитування за біографією Остапа Вишні.

- Написання  сенкану-посвяти Остапові Вишні,  зачитування зразків сенканів:

1. Остап Вишня.

Добрий, мудрий.

Веселить, картає, виховує.

Сміхом лікує розум, душу.

Світло.

2. Остап Вишня.

Уважний, дотепний.

Висміює, любить, зачаровує.

Усмішки виховують великих українців.

Викладач.

Викладач. («Мікрофон», проблемне питання).

- Остап Вишня, хто він для вас?

- Чому урок розпочали з усмішки?

Викладач. Завершити наш урок, присвячений Остапові Вишні, хочеться словами українського письменника Олеся Гончара:

«Мабуть з часів Котляревського не сміялась  Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялася знову, в прекрасній творчості Остапа Вишні». Будьте здорові. Усміхайтесь життю, пам’ятайте, що «мова на Вкраїні найкраща, небо найкраще, грунт найкращий, народ найкультурніший, найпатріотичніший».(Звучить пісня «Квітуча Україна» у виконанні учнів групи).

УІ. Оцінювання

УІІ. Домашнє завдання

- Прочитати «Мисливські усмішки» («Як варити і їсти суп з дикої качки», «Сом») та виписати зразки УНТ.

- Створити власну усмішку.